Illustration

ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ПОЛЬЩІ: ЛЕКЦІЯ ЗАРУБІЖНОГО ВЧЕНОГО

22.03.2021 13:00
22 березня 2021 року за ініціативи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України та Кафедри ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта XXI століття" було продовжено цикл лекцій відомих зарубіжних учених для аспірантів, майбутніх докторів філософії, науковців, викладачів, учителів.

  • читати далі

    Сьогодні на зустріч було запрошено доктора хабілітованого, професора державного закладу вищої освіти імені Стефана Баторія у Скєрнєвіцах (Польща) пані Тересу Яніцку-Панек.
    Тема лекції «Філософські засади професійної підготовки майбутніх учителів у Польщі».
    Учасниками заходу стали 150 осіб – співробітники підвідомчих установ НАПН України, викладачі закладів вищої і фахової передвищої освіти з різних міст України (Чернівці, Івано-Франківськ, Полтава, Коломия, Житомир, Суми, Вінниця, Мелітополь, Херсон, Миколаїв та ін.).
    Пані професор підкреслила, що у Польщі пошановують і вивчають праці наших філософів і В.Г. Кременя, і І.А. Зязюна.
    Лекторка наголосила, що філософія має пронизувати всі складові підготовки вчителя. Стандарти освіти, видані Міністерством освіти і шкільництва Польщі, є керівними документами, у яких викладено обов’язкові дидактичні вимоги, результати навчання. Водночас основним результатом є етичні цінності, які мають сформуватися у вчителя щодо власної професійної діяльності. Найвагоміша цінність – бути щасливим у професії.
    Філософсько-аксіологічний вектор педагогіки реалізується у її міждисципдінарності, у диференціації на такі субдисципліни, як: педагогіка культури, педагогіка праці, педагогіка родини, гуманістична педагогіка тощо. Вагомим пріоритетом підготовки вчителя в Польщі є забезпеченість інтегративної взаємодії педагогіки і філософії у змісті освіти. Майбутніх учитель, педагог-практик у власній професійній діяльності має «мандрувати» у своїх рефлексивних оцінках від філософії традиційної до філософії сучасної, інноваційної. Цьому сприяє використання у підготовці вчителя спектру евристичних форм і методів навчання: метод проєктів, дискусії, веб-квести, «занурення» у дискурс науки, метод «перевернутий клас» тощо.
    Переконані, що усі 150 осіб, які підключилися, отримали велике задоволення від спілкування. Зокрема студенти, аспіранти, докторанти отримали якісний стимул до подальших наукових пошуків.