Illustration

СЕКЦІЙНІ ЗАСІДАННЯ VIII УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО-ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ ОСВІТА ДЛЯ МИРУ - 2019

10.10.2019 17:00
члени Кафедри ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття" НАПН України та співробітники відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих (Н.Авшенюк, Я.Пилинський, К.Годлевська, Л.Дяченко, Н.Постригач) взяли участь у секційних засіданнях VIII Українсько-польського / Польсько-українського форуму «Освіта для миру / Edukacja dla pokoju» (8–10 жовтня 2019 р.) у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди.

  • читати далі

    Авшенюк Наталія (доктор педагогічних наук, завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, член Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, член Кафедри ЮНЕСКО "Неперервна професійна освіта ХХІ століття" НАПН України) виступила з доповіддю «ОСВІТА ДЛЯ МИРУ У КОНТЕКСТІ ЗНАННЄВОЇ ДИПЛОМАТІЇ ООН: КОНЦЕПЦІЇ, ТЕОРЕТИЧНІ ІДЕЇ, ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ». У доповіді окреслено, що знаннєва дипломатія – один з нових типів дипломатії, визначення якого вперше обґрунтовувалося у 1995 р. в угодах про права інтелектуальної власності Світової організації торгівлі. Визначено, що важливі стратегічні аспекти знаннєвої дипломатії: різноманітність учасників і партнерів; визнання різних мотивів і потреб, а також колективне використання ресурсів усіх суб'єктів; опертя на переговори, співпрацю й партнерство; наявність і підтримка різних рівнів співпраці; побудова і зміцнення відносин між країнами; пошук спільних підходів до вирішення глобальних проблем людства, зокрема врегулювання міжнародних конфліктів шляхом розвитку освіти для миру. Аналіз основних концепцій і теоретичних положень освіти для забезпечення миру і запобігання конфліктів (Peace and Conflict Studies – PACS) є поєднанням двох академічних галузей: «дослідження миру» та «освіта для миру». Галузь «дослідження миру» вивчає причини воєн, феномени безпеки і ненасильства; методи викладання ненасильницького спілкування та вирішення конфліктів; а також спадщину всесвітньовідомих лідерів у боротьбі за мир. Водночас, «освіта для миру» зосереджується на трансформації методології, змісту освіти та педагогічних підходів для боротьби з насильством у всіх його виявах.
    Пилинський Ярослав (кандидат філоло­гічних наук, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих) виступив з доповіддю «ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ДЕЛІБЕРАТИВНОГО НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ ГРОМАДЯН». У доповіді акцентовано увагу на тому, що процес прийняття громадянами рішень з орієнтацією на свої внутрішні цінності та врахуванням наперед можливих наслідків свого рішення називають «деліберацією». Цей процес має місце, коли люди, які обговорюють актуальну проблему, переймаються чіткими деталізованими питаннями: якби ми зробили те, що ви пропонуєте, який, на вашу думку буде результат? Чи буде це справедливо? Чи матимемо очікувану користь? Чи є недоліки у такого рішення? Якщо є, то, можливо, варто змінити думку щодо ухвалення цього рішення? Під час деліберації люди усвідомлюють, що у них є спільного, зокрема, їхні цінності, а що відмінного внаслідок різних життєвих обставин. Організація процесу деліберації – не самоціль. Її головна мета – сприяння демократії, створення для громадян можливостей будувати спільне майбутнє, приймаючи обдумані та справедливі рішення.
    Годлевська Катерина (кандидат педаго­гічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, член кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» НАПН України) виступила з доповіддю «СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОСВІТИ ДЛЯ МИРУ». У доповіді зазначено, що соціальні медіа можуть сприяти миру шляхом діалогу між людьми різного етнічного, релігійного та політичного походження. Цей діалог може змінити ставлення, сприйняття і заохотити до підвищення толерантності та взаєморозуміння між етнічними групами, які інакше не мали б можливості взаємодіяти між собою. Соціальні медіа впливають на конфлікти, політичну боротьбу та колективні дії на масовому рівні, зокрема анексію Криму та дії терористів ISIS. Соціальні медіа можуть бути інструментом вирішення конфліктів, коли інформація, яка подається, є надійною, враховує права людини і представляє різні погляди. Важливо, щоб люди ефективно використовували ресурси, що надаються медіа, бібліотеками, архівами й іншими інформаційними службами.
    Постригач Надія (кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, секретар кафедри ЮНЕСКО «Неперервна про­фесійна освіта ХХІ століття» НАПН України) виступила з доповіддю «РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ МИРУ В ІСПАНІЇ». У доповіді проаналізовано три приклади способів реалізації культури миру та ненасильництва, співіснування та освітнього успіху, освіти для миру та освіти в галузі прав людини із досвіду Андалусії, Каталонії та Країни Басків. На основі контент-аналізу та тематичного аналізу літературних джерел з’ясовано, що спільним для цих проектів є те, ще вони є урядовою або національною стратегією, спрямованою на поглиблення сприяння культурі та освіті для миру, освіті з прав людини, освіті для громадянства, співіснуванню в школі, ненасильству, мирному вирішенню конфліктів тощо. Іспанська освітня політика ґрунтується на потребі освітньої системи визнавати соціальні проблеми суспільства і забезпечити передачу особистісних та культурних цінностей, орієнтованих на зміцнення миротворчої діяльності і зменшення насильства.
    Дяченко Людмила (кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, член кафедри ЮНЕСКО Неперервна про­фесійна освіта ХХІ століття» НАПН України) виступила з доповіддю «СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК УМОВА ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА СЕРЕД ПІДЛІТКІВ». У доповіді проаналізовано питання булінгу серед учнівської молоді, що є важливою проблемою громадської охорони здоров’я. Розкрито значення соціально-емоційного навчання для збереження психічного й фізичного здоров’я підлітків і досягнення ними успіху у майбутньому. Проаналізовано міжнародну освітню програму позитивного розвитку Lions Quest «Соціальні та емоційні компетентності ХХІ століття», яку представляє Міжнародний благодійний фонд Lions Clubs International Foundation. Її впровадження відбувається у 98 країнах, у тому числі в Україні. Основна увага приділяється формуванню характеру учнівської молоді, волонтерству, створенню безпечного навчального середовища, налагодженню взаємодії з родинами, залученню громади. Програма орієнтована на забезпечення партнерських зв’язків «школа − родина − громада», що є необхідною умовою формування і закріплення ненасильницької поведінки учнівської молоді.
    Незабаром Ви зможете детальніше ознайомитися з повнотекстовими доповідями співробітників відділу (за наданим лінком) у електронній бібліотеці НАПН України. Також за декілька днів ми надамо електронний доступ до матеріалів збірника наукових праць (у 2-х томах) VIII Українсько-польського / Польсько-українського форуму «Освіта для миру / Edukacja dla pokoju» - 2019.