Illustration

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (звітна конференція ІПООД - 2022)

28.04.2022 11:00
18-21 квітня 2022 року в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбулася звітна науково-практична конференція Інституту за 2021 рік «Сучасні проблеми підготовки вчителя: теорія і практика». Організатори конференції – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», ГС «Українська асоціація освіти дорослих».

  • читати далі

    У конференції взяли участь майже 200 осіб з різних областей України та зарубіжних країн, серед яких – педагогічні, науково-педагогічні працівники закладів вищої, фахової передвищої і післядипломної освіти, наукові працівники НАПН України, педагогічні працівники загальноосвітніх закладів, професійних (професійно-технічних) закладів освіти, працівники навчально-методичних і науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, здобувачі освіти і наукових ступенів та інші категорії зацікавлених осіб.
    Модератором пленарного засідання виступила Л.Б. Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
    Із вітальним словом до учасників конференції звернулася Н.Г. Ничкало, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України. Науковець наголосила на тому, що найвищою соціальною цінністю є людина. Нелля Григорівна підкреслила, що саме освіта покликана сприяти різнобічності розвитку людини як особистості, громадянина та найвищої цінності суспільства, а також її талантів, інтелектуальних, творчих, фізичних та інших здібностей; формуванню загальнолюдських цінностей, необхідних компетентностей тощо. Академік Н.Г. Ничкало обґрунтувала важливість плекання вчителя за покликанням, здійснення науково-методичного супроводу педагогічної освіти в умовах сучасних викликів і загроз, оскільки саме на педагогів покладено сприяння зміцненню інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу України. Науковець висловила вдячність зарубіжним колегам за солідарність і допомогу українцям в умовах війни росії проти України.
    У вітальній промові до учасників конференції українською мовою Штефан Пурич, проректор університету Штефана чел Маре (м. Сучава, Румунія), почесний доктор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, висловив підтримку українському народу, зокрема освітньо-науковій спільноті нашої країни. Румунський колега наголосив на винятковій солідарності всього румунського суспільства: від політичних еліт, державних і недержавних організацій до закладів освіти, насамперед університетів, які приймають переміщених осіб з України, надають їм різнопланову допомогу відразу ж на пунктах перетину кордону з Румунією; збирають і відправляють гуманітарні вантажі в українські громади; організовують заняття для дітей різного віку; збирають кошти для потреб Збройних Сил України тощо.
    Особливе враження справила мотиваційна промова «Час культурного україноцентризму», виголошена Г.Г. Філіпчуком, доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом (академіком) НАПН України, заступником голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Науковець наголосив, що «Україна воює з вражою силою на двох фронтах: мілітарному, де ведуть героїчну боротьбу з московською ордою Збройні Сили України, а другим фронтом є борня, як писав Сковорода, «за прекрасну постать Правди», якою треба говорити зі своїм Народом та Світом». «Нам потрібно будувати українську військову аристократію. Воїни можуть утримувати українську державність й оберігати націю, але ми повинні будити і дух народу» – наголосив академік Г.Г. Філіпчук. Промовець акцентував увагу учасників конференції на необхідності плекання інтелігенції, яка здатна до «адекватної, совісної реакції на події», а також розвитку освітнього україноцентризму і підкреслив, що надважливо якнайшвидше вичистити «авгієві конюшні» руzькомірства зі шкіл, університетів, культурних установ, інформаційних каналів, книжкових полиць, «щоб можна було, передовсім молоді, вільно дивитися на світ очима власної національної культури та мови, а не через криві скельця московщини». Академік Г.Г. Філіпчук переконливо обґрунтував нагальність перекладу української літератури мовами світу й творів світової літератури – українською мовою. Він окреслив актуалітети націєтворчості у діяльності Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка на ниві української освіти і державотворення.
    Основну науково-аналітичну доповідь «Підготовка вчителя: сучасні домінанти розвитку системи педагогічної освіти України» презентувала Л.Б. Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Науковець наголосила на важливості підготовки вчителя, здатного здійснювати педагогічну діяльність на демократичних і гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави, що спрямовується на формування людського капіталу та національної еліти, особистісний розвиток та самореалізацію особистості, на підвищення рівня її освіченості і культури. Пані Директор на основі ґрунтовного аналізу результатів соціологічних досліджень, здійснених в Україні та зарубіжжі, акцентувала увагу на провідних тенденціях розвитку педагогічної освіти в Україні та зарубіжжі, причинах і наслідках падіння престижності педагогічної професії в Україні та шляхах вирішення цих проблем, а також на нагальній необхідності підвищення соціального статусу вчителя. Науковець обґрунтувала необхідність здійснення відбору абітурієнтів на педагогічні професії з урахуванням, зокрема, їхніх особистісних якостей, а також посилення відповідної профорієнтаційної роботи тощо. Л.Б. Лук’янова проаналізувала змістові аспекти підготовки вчителя, модель навчання (паралельну), що реалізується у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти в Україні впродовж усього терміну навчання, на усіх рівнях підготовки (молодшого спеціаліста, бакалаврському і магістерському), що передбачає одночасне вивчення загальних і фахових дисциплін, проведення різних видів практик та виконання науково-дослідницької складової програми. Особливу увагу науковець привернула до проблеми, пов’язаної з необхідністю збільшення обсягів дисциплін психолого-педагогічного циклу у професійній підготовці вчителя й більшим увиразненням частки практичної підготовки для педагогічних спеціальностей. Спікер унаочнила позитивний досвід зарубіжних країн щодо підготовки вчителя, обґрунтувала пропозиції щодо удосконалення педагогічної освіти в Україні в умовах її інтеграції в європейський освітній простір.
    І.А. Балуба, кандидат історичних наук, керівник експертної групи з питань фахової передвищої освіти Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України, зосередив увагу на висвітленні особливостей діяльності Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України в умовах воєнного стану, висвітлив питання, пов’язані з забезпеченням якості освіти, діяльністю переміщених закладів вищої освіти, мобільністю здобувачів освіти у вищій школі. І.А. Балуба проаналізував нагальні питання розвитку вищої освіти, які потребуватимуть розв’язання у поствоєнний період (відновлення інфраструктури ЗВО, оновлення матеріально-технічної бази, оптимізація мережі закладів фахової передвищої, вищої освіти тощо). Спікер також окреслив актуалітети Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки й Плану дій щодо її реалізації.
    У своїй доповіді І.Я. Юрійчук, заступник Голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зосередив увагу на вирішенні нагальних проблем забезпечення освітнього процесу в умовах воєнного стану. Він апелював до думок наших воїнів-захисників, для яких стабільне навчання дітей у школах є свідченням збереження громадянських прав і свобод у нашій країні та гарантією її подальшого розвитку у повоєнний час. Одним із інструментів гарантування якісного освітнього процесу в школах, на його думку, є сертифікація вчителів, яка здійснюється у відповідності до Закону України «Про освіту» (2017 р.) та на основі вимог до професійних компетентностей вчителя, затверджених у Професійному стандарті за професіями «Вчитель початкових класів ЗЗСО», «Вчитель ЗЗСО», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)».
    Тереза-Яніцка-Панек, доктор педагогічних наук, професор державного закладу вищої освіти імені Стефана Баторія у Скєрнєвіцах (Республіка Польща) поділилася інформацією та міркуваннями щодо зміни професійної ідентичності вчителів; у тому числі переорієнтації цінностей, цілей, завдань, нових викликів, розвитку полікультурності освіти, самоврядування та демократії, акцентувала увагу на зрушеннях у пріоритетах, законодавстві на різних етапах управління освітою тощо. Спікерка також наголосила, що в Польщі перебувають близько ста п’ятдесяти тисяч учнів з України, що ставить виклики перед системою освіти в Польщі щодо їх інтеграції та забезпечення надання якісних освітніх послуг. У цьому контексті доповідачем було актуалізовано важливість сприяння у подоланні мовних бар’єрів (йдеться й про педагогів, й про учнів). Терезою-Яніцкою-Панек було візуалізовано зміни в польській освіті (певна мобільність системи) з огляду на наявність школярів і студентів з України. Професор акцентувала увагу на питаннях співпраці між закладами освіти та науковими установами України та Польщі в науковій, освітньо-виховній та інших сферах, важливості взаємодії на рівні міністерств освіти (також й у контексті оновлення стандартів підготовки вчителів).
    Щирою емоційністю вирізнявся виступ Н.І. Лазаренко, доктора педагогічних наук, професора, ректора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Пані Ректор розповіла про освітньо-наукову діяльність Університету в умовах воєнного стану, яка, передусім, полягає у забезпеченні безперервного дистанційного навчання студентів та опіці внутрішньо переселеними українцями, яких на Вінниччині зосередилося чи не найбільше. Лише в гуртожитках Університету знайшли прихисток 2 тис. осіб, з-поміж яких чимало дітей. А відтак студенти й викладачі на волонтерських засадах працюють над відновленням їхнього психологічного стану; надають юридичну допомогу в Юридичній клініці ВДПУ імені Михайла Коцюбинського; здійснюють різноманітні тренінги та заняття в Освітньому хабі «Освіторія», навчаючи громадян кібербезпеці та протидії дезінформації. Університет також збирає й доправляє фінансову й гуманітарну допомогу від закордонних партнерів із Польщі до Збройних Сил України та у постраждалі від воєнних дій регіони по всій Україні.
    Незламністю духу й сталевою витримкою характеризувалося звернення Ю.Д. Бойчука, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, ректора Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Юрій Дмитрович невипадково присвятив свою доповідь науково-освітній діяльності Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди у повоєнний час, адже вірить у незворотність перемоги України і відродження славних традицій Університету на рідній Харківщині, оскільки нині викладачі й студенти продовжують свою роботу, перебуваючи в евакуації в різних куточках України, зокрема в Полтаві та Тернополі. На засадах внутрішньої мобільності Університету вдалося налагодити навчання своїх студентів у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та ін. Пан Ректор наголошує, що Університет наразі провадить вступну кампанію 2022 р., адже його місія полягає у формуванні педагога, освіченого, компетентного, висококваліфікованого фахівця, громадянина, патріота, інноватора, носія духовності й культури завдяки постійному вдосконаленню змісту освіти та сучасних технологій навчання і виховання.
    У межах звітної конференції Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України організовано роботу секцій:
    ● Секція 1. Педагогічна освіта в Україні: сучасні виклики (модератори: М.П. Вовк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Л.Ю. Султанова, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України).● Секція 2. Розвиток психологічної готовності педагогічного персоналу до професійної діяльності в умовах Нової української школи під час воєнного стану (О.В. Радзімовська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу психології праці ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України).● Секція 3. Механізми забезпечення якості професійної підготовки вчителів у зарубіжних країнах (Н.М. Авшенюк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України).● Секція 4. Професіоналізація педагогічного персоналу у сфері освіти дорослих: реалії, виклики, перспективи (О.В. Аніщенко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України).● Секція 5. Дослідницькі рефлексії майбутніх педагогів (К.В. Котун, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем освіти педагогічної освіти і освіти дорослих, голова Ради молодих учених Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України).
    Організаційно-технічне забезпечення роботи звітної конференції здійснено Котуном К.В., кандидатом педагогічних наук, старшим науковим співробітником відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України
    За результатами роботи звітної науково-практичної конференції Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України за 2021 рік «Сучасні проблеми підготовки вчителя: теорія і практика» обґрунтовано рекомендації щодо: посилення профорієнтаційної роботи серед молоді та розроблення процедури відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; удосконалення концептуального, змістового, інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки сучасного вчителя, а також науково-методичного, психологічного супроводу професійної підготовки та особистісно-професійного вдосконалення педагогів, підготовки вчителів початкових класів до реалізації Концепції нової української школи
    Програму конференції розміщено в е-бібліотеці ІПООД ПЕРЕГЛЯНУТИ