Illustration

Круглий стіл «Ідея Соборності в становленні Української Державності»

19.01.2023

19 січня 2023 року в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України відбувся круглий стіл «Ідея Соборності в становленні Української Державності». 
Захід відбувався у змішаному форматі за участю, більше 60 оф лайн та онлайн учасників.
Онлайн круглий стіл розпочався із вшанування пам’яті героїв, які віддали своє життя за нашу незалежність у боротьбі із російськими агресорами, та виконання духовного гімну України «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни» народним артистом України, професором Іваном Дердою

Учасники заходу мали можливість долучитися до дискусії у межах обговорення таких тем, як: ● ретроспектива становлення Української Державності: етапи, суперечності, особистості; ● націєтворчий вимір розвитку ідеї Соборності у становленні Української Державності; ● збереження цінностей українського державотворення в умовах російської агресії.
Ініціатор заходу – Наталія Філіпчук (доктор педагогічних наук) голова новоствореного Первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, що діє при Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. 
Модератор заходу – Лариса Лук’янова (доктор педагогічних наук, професор) директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Співорганізатори заходу: ● Кафедра «ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» при ІПООД імені Іваня Зязюна НАПН України● Всеукраїнське товариство «Просвіта імені Тараса Шевченка» ● Чернівецьке обласне об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка.● Конгрес української інтелігенції● Товариство зав’язків з українцями за межами України «Україна – Світ»● Об’єднання інституцій партнерів «Педагогічна синергія»
Спікерами заходи стали відомі українські вчені та культурні діячі, які представили власні напрацювання з проблем історії державності України, української культури, мови, традицій.
Георгій Філіпчук (доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, Голова Конгресу української інтелігенції, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, публіцист) розкрив сутність ідеї соборності в життєтворчості Петра Могили., наголосивши на тому, що «в умовах війни ми зобов’язані бути соборними і єдиними, адже соборність виборюється на основі патріотичної дії». 
Павло Мовчан (голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреат Шевченківської премії, поет, письменник) наголосив що «Соборність – категорія не географічна, а духовна…», «…українська соборність винесла на поверхню історії шляхетні роди, постаті, духовні особистості, які створювати підґрунтя української державності….».
Володимир Гонський (публіцист, бард, волонтер, заслужений дiяч мистецтв України, представник Товариства зв’язків з українцями за межами України «Україна – Світ») узагальнив значення патрiотизму як чинника формування людини i соборностi націй, обґрунтувавши нагальність подолання імперських наративів в українській культурі, історії.
Іван Заєць (громадсько-політичний діяч, народний депутат України 5-х скликань) окреслив значення руху як новітньої форми самоорганізації українців в боротьбі за Українську Державу, а також окреслив потенціал мови, традицій, віри в утвердженні Української Державності у синхронічномму і діахронічному вимірах.
Микола Голомша (доброволець ЗСУ, лідер політичної партії «Патріот», заслужений юрист України, управлінець, екс-заступник генерального прокурора України) акцентував увагу на необхідності наукового обґрунтування проблем становлення української державності, правдивого й неупередженого висвітлення подій українського державотворення в історико-педагогічних розвідках науковців України.
Від Польської Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської через Миколу Голомшу передали волонтерську допомогу бійцям ЗСУ і ТРО. Переконані, що основні актуалітети, окреслені знаними сучасниками, будуть реалізовані в освітньому, науковому просторі шляхом ґрунтовного студіювання першоджерел, впровадження українознавчих, культурологічних дисциплін, оновлення їх змісту на основі україноцентричності, науково обґрунтоване осмислення історичних процесів, культурних, мовних, літературних явищ. Саме тому молодь, досвідчених педагогів, дослідників важливо залучати до таких цікавих дискусій, які змінюють світогляд, трансформують критичне бачення історії, української культури.